Мережа класів та контингент учнів школи I ступеня станом на 01.09.2024 р. становить 2 класи: 1 клас – 9 учнів, 2 клас – 7 учнів.
У 2024/2025 навчальному році початкова школа працює у дистанційному форматі.
Ознайомитися з розкладом уроків, завданнями для учнів можна ознайомитися на платформі Googleclassroom.
Режим роботи школи I ступеня розроблений з урахуванням Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально реабілітаційних центрів» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 N 144, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.03.2013р. №410/22942.
Навчальний план школи I ступеня сформований на основі наказів МОН України від 26.07.2018 №814 «Про затвердження типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами», від 16.08.2018 № 917 «Про внесення змін у додатки до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 №814».
| №з/п | Клас | Програма | Навчальний план |
| 1. | 1 клас | Навчальні програми для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх закладів для розумово відсталих дітей | Навчальний план початкової освіти для дітей з аутичними порушеннями тяжкого ступеня; інтелектуальними порушеннями помірного і тяжкого ступеня затвердженого наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (таблиця 16 до Типової освітньої програми). |
| 2. | 2 клас | Навчальні програми для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх закладів для розумово відсталих дітей | Навчальний план спеціальних (класів) закладів загальної середньої освіти для дітей зі складними порушеннями розвитку ( з порушенням опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями), затвердженого наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (таблиця 15 до Типової освітньої програми. |
В умовах запровадження в 1,2 класах концепції Нової української школи виникає потреба в зміні освітніх пріоритетів щодо корекційного навчання дітей з особливими освітніми потребами. Важливе місце в навчальному процесі займає корекційно-розвиткова модель навчання, яка забезпечує здобувачів освіти необхідними комплексними знаннями, уміннями та навичками. Провідним підходом у концепції Нової української школи учнів з особливими освітніми потребами є компетентнісний підхід до набуття ключових компетентностей:
- володіння державною мовою, що передбачає уміння (самостійно або за допомогою) усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) (українською жестовою або за допомогою альтернативних засобів спілкування) та іноземними мовами, що передбачає використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
- математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
- інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти;
- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
- навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Навчальні плани 1,2 класів складені з урахуванням фактичного матеріально – технічного та кадрового забезпечення освітнього процесу та відповідають вимогам функціонування початкової школи для дітей з особливими освітніми потребами.
Нормативи наповнюваності класів, виховних груп та поділ класів на групи під час вивчення окремих предметів для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами встановлюються відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».
Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, спеціальна школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, розвитку пізнавальної діяльності, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації освітньої програми педагогами використовуються внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації. Предметні компетентності для дітей з різним рівнем інтелектуальних порушень мають диференційований характер (для дітей з легким та помірним ступенем). Зміст навчання добирається індивідуально, у відповідності до пізнавальних можливостей.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів 1,2 класів здійснюється на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів освіти формувального характеру. Контроль спрямовувається на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні та не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку. Упродовж навчання в початковій школі учні навчаються способам самоконтролю, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення учнів у 1класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Формувальне оцінювання відстежується у свідоцтві досягнень для учнів 1, 2 класів, з метою: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання.
У навчальному плані для 1, 2 класів на підставі Типового навчального плану здійснена часткова інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. В навчальному плані закладу освіти «Громадянська та історична», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Природнича» освітні галузі представлені інтегрованим курсом «Я досліджую світ». Зазначені освітні галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
